Бути чи не бути? Вічність чи небуття? Що зробила людина протягом свого життя і на що вона заслуговує після: на всесвітнє визнання і пам'ять чи на довічне забуття? І де взагалі та межа, ті критерії визначень? Тема зачепить кожного, хто хоч раз замислювався над суттю і значимістю власного життя. І саме такі роздуми пропонує глядачеві «Молодий театр».
«Не любиш Костенко – не любиш Україну», – десь я прочитала цю фразу серед різноманітних відгуків на роман видатної письменниці. Зразу ж не погоджуся. Точніше не зовсім погоджуся. Сказано занадто радикально. Особисто я дуже люблю і поважаю Ліну Василівну, але за… її вірші. Чесно, поезія Костенко – геніальна, нема чого й полемізувати. А от роман… Ну, по-перше, ніхто не очікував, ...
Кажуть, життя прожити – не поле перейти. Зрештою, так воно і є, коли момиволі обертаєшся за плече, щоб оцінити поглядом непідкупного судді все те, що ти встиг або не встиг зробити протягом власного життя. Знаєте, бувають спектаклі, які від початку і до кінця тримають тебе у психологічному напруженні, змушуючи і плакати і посміхатися, і співчувати героям і засуджувати їх ...
